«У місті за два звідси... схоже, що так»
«У гільдії інформація керується за містами. Може, він просто хоче працювати в цьому безіменному місті?»
«Тоді тим більше дивно, що він тікає від Героя, а не намагається стати відомим»
«Для авантюриста це дивно. Радше варто було б підлабузнюватися, хіба ні?»
«Якщо подумати, то справді...»

Батько та решта схилили голови в задумі.
Невже це справді так дивно?

«Може, ви просто надто переймаєтеся?»
«Ну, можливо... Але ж він привертає до себе увагу, щоб втягнути нас у розмову? Фактично, ми ж зараз про нього говоримо»
«Можливо»
«Ага. Такі сутички для авантюристів — звичайна справа»

Схоже, Батько та інші вирішили просто викинути того авантюриста з голови.
Але Рен із задумливим обличчям продовжив:

«Проте... той чоловік, Юта, хіба він не схожий на Такто?»
«...Ну, трохи»
«Я теж так думаю. Він веде лише трьох, але те, що поруч із ним кілька жінок, — це насторожує»

О? Справді, якщо подумати, у цьому вони схожі.
Те, що він тягає за собою свиней, виглядає так само.

«Хоч як би там було, підозрювати його лише через це — занадто»
«А що, як він — Герой Метальної Зброї?»
«Хм, а це можливо? Та людина — Герой Метальної Зброї?»

Батько питає в того, хто знає обличчя.
Цей тип, виявляється, тут.

«Я думаю, це зовсім інша людина. Навіть голос інший»

Ну, якби це був він сам, то вже давно б озвався.
Те, що він мовчить, означає, що це не він.

«Але ж можна замаскувати обличчя й голос магією»
«Якщо так міркувати, то взагалі ні до чого не дійдемо»
«От і проблема, що все можна пояснити магією. Важко буде знайти Семи Зоряних Героїв»
«А чому б не зробити так, як Мотоясу, коли він відібрав зброю в Такто?»
«Але ж це не спрацює на тих, хто був обраний офіційно?»

Це з'ясувалося, коли ми застосували це до Покидька в минулому циклі.
Ймовірно, це можливо лише тому, що то була Семи Зоряна зброя, отримана нечесним шляхом.
Або ж, як казав Батько з першого світу, відібрати статус неможливо, поки зброя сама не відмовиться від власника.

«Тобто на того, хто ховається, це не подіє?»
«Хіба в Героя, який не бере участі в Хвилях і не захищає світ, узагалі є статус?»
«То, може, спробуємо наступного разу?»
«Ні, стривай. Він же чистий»

Рен відрізав прямо.

«Це чому?»
«Подумай, Наофумі. Про особливості Героїв, включно з нами»
«А... ну так. Ми не можемо використовувати в бою нічого, окрім обраної зброї. Судячи з того бою, у нього був одноручний меч»
«Але ж метальна зброя — це сіра зона, хіба ні? Діапазон широкий»
«Про метальні ножі я чув, але назвати такий довгий меч метальною зброєю — складно, чи не так?»
«Залежить від трактування...»

Є ж зброя з розмитими критеріями.
Наприклад, моя алебарда — це спис чи сокира? Отаке питання.
До речі, вона, схоже, належить до категорії списів.

Радше мій спис — це просто зброя з довгим древком, чи не так?
Можу користуватися навіть дечим на кшталт палиць.

«Якщо можна кидати що завгодно, то так, але... Мотоясу, яку зброю використовував Герой Метальної Зброї в тому, першому світі?»

Це ж та яндере-свиня, що була з Іцукі.
У минулому циклі Юкі обрали метальною зброєю.
Але то була надзвичайна ситуація з воскресінням Духа Черепахи.
До того ж Юкі після обрання діяла окремо від нас, тож я не знаю, як вона нею користувалася.
Тож розповім, спираючись на яндере-свиню.

«Бумеранги, метальні ножі, юаньюелунь... У ближньому бою билася метальними ножами. Здається, були й метальні списи»
«А він мав одноручний меч. Звичайно ним розмахував... На вигляд зовсім не схоже на метальну зброю»
«Ось саме. Не можна ж кидати що завгодно. Інакше це була б універсальна зброя — хоч щит, хоч камінь»
«І взагалі, коли він переміг, то віддав меч дівчині, що була поруч»

Рен та Іцукі ляснули в долоні.
Справді. Зброя Героя зазвичай не віддаляється від тіла.
Тож можливість того, що той Кора — Герой, зникає.

«А... ну так. Тобто він позичив зброю»
«Чому він не носить її сам?»
«Може, вона в нього за носильника, а сам він у вільному одязі... чи щось таке?»
«Можливо, він хотів віддати її ковалю на заточку?»
«Так чи інакше, якщо він може віддати зброю з рук — він чистий. Хоча Такто вмів ховати зброю, тож не можна стверджувати напевно»
«Так, він викликав її з нізвідки, ніби магією, коли діставав»
«Ага. Але те, що він передає її іншим, уже свідчить проти. Та й не варто надто зациклюватися. Це більше схоже на спробу привернути увагу, ніж на справжню підозру. Давайте змінимо тему»

Рен та Іцукі кивнули на зауваження Батька.
Справді.
Навряд чи ми ще колись зустрінемо цього Кору, тож і запам'ятовувати його не варто.

«...Так. Якщо судилося — зустрінемося знову. Він не шкодить, а чим більше сильних людей — тим краще для світу. До того ж у нас є свої справи»
«Саме так. Треба якнайшвидше знайти Семи Зоряних Героїв»
«У першому світі Такто вбив Семи Зоряних Героїв. Було б добре врятувати їх. Вони ж теж покликані Герої, тож хочеться вірити, що порозуміємось»

Батько має те саме обличчя, що й минулого разу, коли казав, що хоче побачити світ.

«Я хочу довести Семи Зоряним Героям, що Герої можуть порозумітися, — так само, як Рен та Іцукі повірили Мотоясу»
«Наофумі-сан такий добрий»
«Коли думаю, що це інший Рен, стає якось ближче»
«І з цього починаєш... Ну, гаразд»

Рен відповів із легким подивом.

«Довго ви говорите»
«До-о-овго»

Сказали Суперниця та Сакура-тян.
Ой, невже ми справді так затягнули?

«Час, усе гаразд?»

Асистентка стурбовано питає Батька.
Справді. Так чи інакше, у нас щодня битви з Хвилями, і ми зайняті.
Треба швиденько закінчити з цим клопітким пошуком Героїв... А якщо подумати, я хочу виростити багато філоріялів.
Я не забув, але чи не час уже запустити план розведення філоріялів?

«А що, як покинути пошуки Героїв і виростити більше філоріялів, щоб кинути їх на Хвилі? Так... Я вирощу хоч сотню, хоч тисячу!»
«Чудова думка, Мотоясу-сама!»
«Звучить весело!»

Юкі та Коу підтримують мою ідею.
Натомість Рен та Іцукі скривилися.

«Припиніть! Наофумі-сан помре від перевтоми!»
«Саме так! Хочеш убити Наофумі неврозом від виховання дітей?!»
«А нумо обоє, що за думки такі!?»

Батько відповідає на слова Рена та Іцукі.

«Тисяча філоріялів? Тоді Гаеріон народить Наофумі десять тисяч дітей!»
«Гаеріон-тян, якщо не вгамуєшся — я розсерджуся?»

Батько повільно зиркнув на Суперницю, яка не відчуває атмосфери.

«Щ-що! З такою кількістю філоріялів буде лише клопіт!»
«Ага. Витрати на їжу будуть величезні»
«Звучить весело, але вирощувати філоріялів і шукати Героїв одночасно не вийде...»

Кріт та Асистентка теж?
Ех! Я не здамся, поки не знайду Філоньку!

«Т-тоді... давайте поки залишимо цю тему. Мотоясу, дій планомірно, гаразд?»
«Зрозумів!»

І ось так ми рушили до наступного міста... того, де, за чутками, відомий якийсь Кора.