«Він із тих, хто спокійно вдається до таких хитрощів. Безсумнівно... він знищив дослідження Рато й вигнав її звідти».

«Що? Тобто я маю повірити, що він намагався так зі мною вчинити?»

Головна лікарка нахмурилася й незадоволено мовила.
Що ж, це ж її майбутнє, де вона постраждає.
Реакція схожа на ту, що була в Рен та Іцукі минулого разу.

«Не скажу, що це неможливо, але хіба це не надто сміливе припущення?»

Втім, вона ж науковиця, тож, певно, тому й каже.
Головна лікарка має такий вигляд, ніби визнає, що таке могло статися.

«Це лише припущення... Але якщо Рато справді вигнали якимось чином, то це цілком імовірно».

«Мені не хочеться вірити, що та дівчина не стала б змагатися чесно, а натомість усунула б мій відділ».

«Це могло статися лише через те, що ми прибули у Форбрей і щось змінили, тож не варто так перейматися...»

Головна лікарка, схоже, хоче сказати, що їй не дуже хочеться вірити в розповідь Батька.
Але факти є факти.
Варто лише трохи подумати про стосунки Такто з тією його свинею, і стає очевидно, до чого все йшло.
Я вірю, що головна лікарка здатна це зрозуміти.

«Зрештою, якщо Рато може тут проводити дослідження, то все ж добре, правда?»

«Так... Але мені хотілося б іще трохи позмагатися з нею».

Головна лікарка мовила зітхнувши.
Вона сумує за втраченою суперницею.
І я трохи, зовсім трішечки, розумію її почуття.
Якби суперниця Філоньки раптом сама зійшла з дистанції, це теж було б якось нудно.

«Вона трохи з гвинтиком, але, схоже, до досліджень ставиться щиро».

«Вона досить здібна».

Ми з Батьком пошепки обговорюємо головну лікарку.
Те, як вона робить уколи пану філоріялу, мені не подобається, але її ставлення до науки я поважаю.

«Рато хотіла змагатися? Навіть із тим, хто міг би знищити її?»

«Гм? Так. Якщо чесно, це була людина, з якою я хотіла б розвиватися разом, змагаючись».

«Але ж Такто та його компанія, схоже, намагалися знищити все, що могло їм загрожувати?»

На слова Батька головна лікарка схрестила руки й відповіла:

«І що я з того мала б, якби когось підсиділа?»

«Їм, схоже, це було вигідно».

«...Можливо. Але навіть якщо це правда, то навіть якби мого відділу не стало, це не робить ту дівчину геніальною».

«Ну... Це правда».

Саме так.
Навіть якщо усунеш суперника, це не матиме жодного сенсу, якщо твої власні дослідження не отримають визнання.

«Це стосується й мене. Те, що суперниці не стало, не означає, що мої дослідження завершені чи визнані. Я б не змогла задовольнитися таким».

«Що... Це звучить дуже велично».

«Схоже, вона завжди змагається сама з собою».

Що за лікарка у Філоньки!
Я відчуваю, що вона сильна не лише як лікар.
Тепер зрозуміло, чому Батько в першому світі поселив її у своїх володіннях.

«До речі, що означає те, що Чотири Священні Герої щось там про Героя Батога?»

«А... Ну, немає сенсу приховувати? Інформацію, звісно, засекретили, але...»

«Якщо розповімо, можуть виникнути проблеми, але чи не проти?»

Наскільки я знаю, зараз, коли вони розбираються з рештками прибічників Такто, у Форбреї багато де інформацію тримають у таємниці.

«Якщо це стосується й мого відділу, то, мабуть, краще почути?»

«Ну, якщо так... Слухай. Це пов'язано з тим, що Мотоясу прибув із майбутнього. Такто, Герой Батога, —»

Ми розповіли, що Такто — злочинець, який убив Семи Зоряних Героїв і забрав їхню зброю, і що ми зараз розбираємося з усіма, хто з ним пов'язаний.
Інститут гомункулів — один із таких осередків, тож ми попередили, що можливий опір.

«Отже, ось чому багато установ закривають через виявлену корупцію».

«Так. Ми стежимо, щоб прибічники Такто не розбушувалися, використовуючи владу».

«Але... забудьмо про інформацію з майбутнього, але три Семи Зоряні Зброї... Так, таке точно підлягає ліквідації. До того ж, голосу Чотирьох Священних Героїв неможливо перечити».

«Прошу, не розповідайте про це нікому».

Головна лікарка легенько махнула рукою.

«Якщо я розповім, мене можуть усунути. Такого я не хочу».

«Ну, ми ж із Рато вже познайомилися. Мотоясу, а не міг би ти якось допомогти з дослідженнями?»

«Можна. Як щодо того, щоб принести насіння біо-рослин?»

Це дослідження, яким я займався в першому циклі.
Головна лікарка тоді, здається, дуже захоплено ним займалася.
Я коротко пояснив, що таке біо-рослини.

«Існує рослина з такою неймовірною здатністю до розмноження? Якщо так, хотілося б побачити».

«Існує. У першому світі ми з Батьком створювали різні підвиди».

«Це теж цікаво... Але я б хотіла уважно поспостерігати, як монстри змінюються, коли їх вирощує Герой».

«Це може стати в пригоді — ми якраз думали про посилення сил перед Хвилею».

«І не забудьте про медогляд пана філоріялу».

«Я алхімік, а не лікар монстрів, знаєш? Ну... Гаразд».

Головна лікарка зітхнула.
Маючи такий хист, чим вона невдоволена?

«То, може, я вже сьогодні принесу насіння через портал?»

«Так. Якщо Рато подивиться на них, дослідження точно просунуться».

«Що ж, тоді розмову закінчено».

Завершивши розмову, головна лікарка раптом схопила за коміри Сакуру та Коу, які непомітно повернулися до нас із Батьком.
Що вона збирається робити?

«Ой, лишенько! Коу страшно!»

«Ні-і! Наофумі, рятуй!»

«Потерпіть, обоє. Юкі теж через це пройшла».

«Саме так. Я не дозволю, щоб я одна мучилася».

««Ні-і!»»

Крики Сакури та Коу луною рознеслися залою, і медогляд минув без жодних проблем.

Того ж дня я сходив по насіння біо-рослин і передав його головній лікарці.
Спершу вона ставилася скептично, але щойно з насіння проросли паростки, в очах у неї загорілося.
Усе-таки вона справжня дослідниця.

«Зазвичай вони перетворюються на монстрів і божеволіють. Тож я трохи підлаштував їх, щоб цього не сталося».

Я знизив мінливість, тож це досить безпечне насіння.
Спершу треба розмножити його, щоб і Батько зміг ним користуватися.

«О, це буде цікаве дослідження».

Головна лікарка, схоже, з ентузіазмом узялася за вивчення біо-рослин.
Вона веде журнал спостережень, аналізує листя, стебла та плоди.

«Коли насіння розмножиться, зверніться до Чотирьох Священних Героїв — і вони вдосконалять рослини, як ви попросите».

Адже з матеріалів біо-рослин можна отримати навички, потрібні для модифікацій.
Батько, який уже опанував грамоту, теж неухильно вивчає магію.
Тож незабаром він зможе модифікувати рослини так само, як і я.
Хто завгодно може змінювати параметри біо-рослин відповідно до вимог головної лікарки.

«Так-так, зрозуміло».

Головна лікарка, схоже, повністю поринула в біо-рослини.
Якщо в неї буде належне обладнання, можливо, вона зможе робити те саме, що ми з Батьком робили в першому світі.
Цікаво, що з цього вийде.

І ось так сьогоднішня моя робота завершилася.
Ну, так чи інакше, десь із тиждень ми ходили по портальних точках.

І ось Хвиля вже наближається.
За кілька днів ми плануємо зустріти її в одній країні.
Сьогодні я заздалегідь записався на аудієнцію до Свині-короля, тож ми збираємося до нього.

«Мотоясу, ти знаєш, де станеться Хвиля?»

«Зовсім не знаю. Це моя перша Хвиля».

«Тобто діятимемо наосліп?»

«Гадаю, щось придумаємо, але розслаблятися не варто».

Чекаємо в приймальні, поки Свиня-король зволить вийти.
Зрештою, схоже, він прокинувся, і нас покликали.

«Хрю-хрю-хрю... Герої, давно не бачилися».

«Десь із тиждень минув».

«Ну як ви? Як справи останнім часом?»

«Ми візьмемо участь у Хвилі, що станеться найближчим часом. Мережу порталів ми в основному налагодили, тож тепер можемо долучитися до Хвиль по всьому світу».

Батько показав мапу й пояснив.
Чи вдавалося нам колись так добре підготуватися до Хвилі, окрім першого світу?

«Це чудово. Але я мушу повідомити вам дещо проблемне».

«Щ... Що таке?»

«Щось сталося?»

Іцукі та Рен питають у Свині-короля.
Батько, схоже, щось відчуває, тож легенько поплескав Рен та Іцукі по плечах.

«Що таке, Наофумі?»

«Я, здається, зрозумів. Ти, Рен, теж, певно, щось підозрюєш, правда?»

«...Ага. Отже, це дійшло й до нас».

Усе-таки так і є?
А я вдаватиму, ніби все знав.

«Щ... Що сталося?»

«Слухай, Іцукі. Після інциденту з Такто у Форбреї по всьому світу розіслали наказ про збір усіх Семи Зоряних Героїв. Вони хочуть перевірити, чи не потрапила Семи Зоряна Зброя до рук таких покидьків, як Такто».