Те, що Батько показав нам, було круглим щитом, схоже, створеним за образом місяця.

«Щит Місячного Каменю?»
«Саме так. Його викували як щит, і він є визначним витвором, здатним дарувати різноманітні благословення».
«У фентезі місяць зазвичай має сильне магічне значення. Тож такі речі, певно, існують».

Іцукі відповів, роздивляючись щит у руках Батька.
Образ відьми, чи не так?

«А для нас нічого немає?»
«Можу замовити, але доведеться чекати доставки».
«Тобто щит просто пощастило мати в наявності. То що, Наофумі, є якісь корисні скіли?»
«Хм, Щит Півмісяця... ось що».

Щойно Батько активував скіл, перед ним з’явилося щось схоже на сяйливий бар’єр, що збоку нагадував великий півмісяць.
Щоправда, він закривав лише частину простору попереду.

«Гм? Окрім кулдауну скіла, з’явився ще й лічильник часу...»

За кілька митей сяйливий бар’єр почав потроху розширюватися.

«Щит Півмісяця?»

Коли Батько активував скіл ще раз, бар’єр перетворився на велику півмісяцеву стіну.

«Схоже, цей скіл збільшує зону захисту з часом?»
«Здається, незручним».
«Як зона захисту — компромісний варіант... До того ж він повністю імітує фази місяця».
«Щит Метеора миттєво створює захисний бар’єр навколо всієї площі».
«Тож треба якось дістати Щит Залізного Метеорита».
«Сподіваюся, це не просто гірша версія. Поки не розблокував усі скіли, не скажеш точно — можливо, він розкриється, якщо вкласти в нього очки».

Промовляючи це, Батько почав налаштовувати щит.

«Ну що ж, Іцукі, тренування з прицільної стрільби?»
«Так».

У тирі, що прилягав до крамниці зброї, Іцукі спустив курок на луці, що трансформувався в пістолет.
Зі звуком «бах!» куля влучила точно в центр мішені.

«Відчуття непогані. Зручно, що не треба витрачати час на натягування тятиви».

Він влучає в мішень, навіть дивлячись убік.
Спритно.

«Ще б пак, ти ж фахівець із влучності».
«Серйозно, Іцукі в бойовому плані вже повністю розкрився. А попередні скіли теж працюють?»
«Схоже, що так. Дощ Стріл!»

Іцукі високо підкинув кулю, і вона з гучним «бах!» розірвалася, дощем упавши на землю.
Радше дощ куль, аніж стріл.

«Виявляється, потужність залежить від рівня та характеристик. Навіть незручна вогнепальна зброя в руках Героя Лука стає універсальною».
«До того ж скорострільність висока. Він на крок чи два попереду нас, хто покладається на ближній бій».
«Схоже, навіть зручніше за магію».
«Не забувайте про мене, будь ласка. Порівняно з магією рівня стихійного лиха, яку влаштував пан Мотоясу, це просто дрібниці».

Отак ми жартували, готуючи спорядження.

Коли ми повернулися до кімнати, там на нас чекав королівський солдат.

«Шановні Чотири Священні Герої, король Фобрей скликає вас. Чи не зволите ви з’явитися на аудієнцію?»
«Зрозуміло. Зараз підемо».

Ми одразу ж попрямували до тронної зали на виклик Свині-короля.
Як і минулого разу, пролунали гучні фанфари.

«Хрю-хрю-хрю... А ось і Герой Щита, Герой Списа. А також Герой Меча та Герой Лука. Гарно відпочили минулої ночі?»
«Ну... А ти, бачу, добре повеселився».
«Хрю-хрю-хрю... Подарунки від Героя Щита та Героя Списа — цілком задовільні. Досить приємно проводжу час. Жінки — це чудово... А надто спостерігати за стражданнями на її обличчі — просто розкіш».

Тут Іцукі щось зашепотів Батькові на вухо.
Що ж, я його розумію.

«Чому до пана Наофумі та пана Мотоясу звертаються з “паном”, а до нас ні? І взагалі, він говорить просто жахливі речі».
«Аха-ха...»
«Хрю-хрю, кажуть, Герой Списа переживає той самий час знову і знову. Чи немає в тебе ще якихось цікавих історій?»
«Боюся, що більше немає тем, які могли б розважити короля Фобрея».

Тож давайте вже швидше перейдемо до справи.
Ми ж учора вже вирішили, що робитимемо сьогодні.

«Хрю-хрю-хрю, я просто подумав, що варто дізнатися більше про майбутнє. Навіть те, що для Героя Списа є дрібницею, для мене може виявитися справжнім скарбом».

Схоже, Свиня-король дуже зацікавлений в історіях про майбутнє.
Коли тебе так відверто розпитують, важко втриматися, щоб не розповісти.

«Ну... Пам’ятаю, коли ми заарештували Червону Свиню, Батько казав, що треба зняти докази того, як король Фобрей страчує людей».

«Щ-що... ти кажеш!?»

Свиня-король забув навіть хрюкати й міцно вчепився в підлокітники трону.
Його обличчя, хоч і свиняче, було вкрите виразом «шоку».

«С-стій, Мотоясу? Мені здається, я наступив на щось, на що не варто було наступати».
«І взагалі, що за страти?»

Хіба ні?
Тоді Батько дуже обережно ставився до Червоної Свині, тож це був свого роду страховий поліс.
У підсумку Такто виявився на крок попереду, і Червоній Свині вдалося втекти.
Але... що це за реакція в Свині-короля?

«Це чудово. Зберегти на записі мої стосунки з жінками. Я думав про таке, але щоб показати це іншим — оце так Герой Щита!»
«Це був не я! Це я з іншого світу!»

Батько відчайдушно заперечує.

«Але це цікаво! Багато людей побачать мої діяння... Це справді чудово!»

Свиня-король сяє усмішкою на все обличчя.
Йому справді так подобається, щоб інші бачили його ганебні вчинки?

«Ну, я б волів не дивитися таке АВ».
«Ага».
«Погоджуюся».

Батько та інші відповіли рефлекторно.
Кому взагалі захочеться дивитися тваринне відео за участю свиней?

«Овва? Щось сказали, Герою Щита?»

До речі, Батько та інші думають, що це звичайне доросле відео, але Батько з першого світу називав це жорстким насильством.
Чи варто мені про це казати?
Ну, мабуть, згадаю якось згодом.

«Ні, нічого. До речі, ви кликали нас не заради цього?»
«Хрю-хрю-хрю, це вже саме по собі чудова знахідка, але, на жаль, ні. Цього разу справа така, що Герої можуть відмовитися, якщо не захочуть братися».

Свиня-король плеснув у долоні, і з іншого входу з’явилися королева, її наречений та Еклер.

«Шановні Чотири Священні Герої, я знаю, що ви можете гніватися на свавілля моєї країни, Мелромарка, але прошу, вислухайте мене».
«Спершу ми хотіли б почути, про що йдеться».

Це ж фарс.
Ми все обговорили ще вчора.

«Замовниця — королева Мелромарка, країни, яка викликала Героїв. Нині вона з певних причин перебуває у вигнанні в моїй країні, Фобреї. Герої знають про це?»
«Так. Мелромарк фактично контролюється Церквою Трьох Героїв, правильно?»
«Хрю-хрю, тоді все просто. Герої не мають жодних зобов’язань перед нею. Я б радив відмовитися, але ви візьметеся?»
«Хм...»

Батько вдав, ніби замислився.
Ми вже говорили з королевою заздалегідь, але якщо відповісти надто швидко, це може викликати підозри.
Тож я, Рен та Іцукі якийсь час теж удавали, ніби розмірковуємо, підлаштовуючись під Батька.
За кілька хвилин Батько промовив:

«Тоді ми візьмемося».
«Так, дії Церкви Трьох Героїв уже перейшли всі межі».
«До того ж ми зовсім не хочемо ворогувати з Мелромарком».

Ми схвально кивнули.
Усе було вирішено ще з самого початку.

«Тоді з’ясуйте деталі в королеви Мелромарка і дійте. Я згадав, що маю справи, тож на цьому аудієнцію завершено».

Схоже, Свиня-король теж хотів швидше закінчити розмову.
Він поквапом завершив аудієнцію та пішов.
Солдати й міністри виглядали трохи спантеличено, але водночас полегшено.
Мабуть, коли Свиня-король поруч, працювати важко?

«Пішов знімати».
«Це справді буде АВ?»
«...Тільки не кажіть, що потім змусите нас це дивитися, пане Наофумі».
«Чому я? Хіба не Мотоясу?»

Перемовляючись отак, ми повернулися до королеви.

«Тож деталі справи...»