Такт — Боже дитя?
Здатен володіти кількома видами зброї Героя?
Дарувати відстрочку?

Що він верзе?
А, можливо, цей тип теж із фракції Такта.
Певно, він думав, що Такт відіб'є наш план.

Але насправді все виявилося одностороннім розчавленням.
Тож тепер він намагається його захистити, коли вже пізно.
Якщо він і далі таке говоритиме, коли провину вже повністю доведено, він сам накличе на себе смерть.

«Не можу. Я цього хлопця й раніше недолюблював. До того ж, він показав своє справжнє обличчя, а якщо він не Герой — нема чого його милувати, чи не так?»

Свинячий король теж не збирався поступатися — це трохи заспокоює.

«Але ж у Такта є численні винаходи та успішні підприємства! Якщо його покарати, економіка захитається! До того ж, він — Семизірковий Герой, здатний володіти кількома видами зброї!»
«Хм... Я розумію, про що ти кажеш. Визнаю лише те, що тяжкий злочинець Такт приніс користь нашій країні»

Що?
Невже він збирається звільнити Такта після всього цього?
Якщо так — ти такий самий злочинець.
Я перетворю тебе на іржу цього списа.
Саме тоді, коли я так подумав, Свинячий король промовив:

«Але... все ж Семи зіркам далеко до Чотирьох Священних Героїв»
«Але ж!»
«До того ж, він підняв рівень аж до 300, мав три види зброї — і все одно не зміг і пальцем торкнутися Чотирьох Священних Героїв. Такий нам не потрібен»

Схоже, Свинячий король теж усе розуміє.
Але його слова і поведінка здаються підозріло легковажними.

«А ти, схоже, маєш зв'язки з Тактом? Головою відповіси»

Щойно Свинячий король глянув на нього, міністра схопили навколишні солдати.

«Кх... Відпустіть! Саме Такт гідний бути королем!»

Вигукуючи таке, колишнього міністра повели геть.
Ого, схоже, він справді був пов'язаний із Тактом.
Свинячий король, виявляється, елітна свиня, що вирізняється навіть серед свиней.
Що ж, перешкоду усунуто.

«Що робитимемо з Тактом?»
«Бу-ху-ху-ху, трохи розважимося з ним. А ще... використаємо, щоб виманити всіх, хто з ним пов'язаний»

Пригадую, чув, що Свинячий король має надзвичайно гострий нюх на політичні питання.
Він використає свій ніс із такою ж наполегливістю, з якою шукають трюфелі.
Як тоді, коли звільнив того міністра.

«Ня! Ґаеріон став справжнім Драконячим Імператором, ня!»

Суперник прорвався крізь труп дракона Такта й вийшов, увесь у крові.
Рен та Іцукі відсахнулися від огиди.

«А, Наофумі забрудниться, тож треба прибрати, ня»

І суперник вилизав себе з ніг до голови, зчищаючи кров.
Потім ще й заклинанням води обмився.
Однак дракон Такта навіть мертвий створює клопоти.
Тронну залу забруднено.

«Ем, Ґаеріон-тян. Із драконом Такта вже все гаразд?»
«Ня!»
«А немає ризику, що у фрагментах, які ти отримала, залишилася його воля, і вони нападуть на нас пізніше?»

Почувши слова Іцукі, Рен і Батько мовчки глянули на Іцукі, а тоді знову перевели погляд на суперника.

«Усе гаразд, ня! Ґаеріон перезаписав усе — не лишилося й сліду, ня!»
«Перезаписала...»
«Збереження»

Батько й Рен пробурмотіли кожен своє.
Але, Рен, чи справді таке порівняння доречне?
І все ж, екологія драконів — моторошна штука.

«Ґаеріон отримала багато нових знань, ня! Тепер я незамінна для Наофумі, ня!»

Суперник радісно пурхає туди-сюди.
Та годі вже, знай своє місце — я знаю, чого ти варта!

«Ґаеріон хоче ставати ще сильнішою, ня! Хочу прорвати межу класу, ня!»
«Гаразд, прошу. З цього моменту»
«Ня!»

Нарешті зможемо зробити клас-ап із пробиттям межі.

«Спершу треба таємно прибрати цей труп»
«Схоже, робота вже почалася»

За деякий час привезли Такта, чий рівень скинули.
Я подумував добити його, поки його не врятували... але вже пізно, нічого не вдієш.
Схоже, король Фобрей досвідчений у катуваннях, тож він у захваті, і його не зупинити.

«М-му!»

Такт пручається щосили, але в роті в нього ганчірка, тож він нічого не може вдіяти.
Свині, що були з ним, теж скинуті до 1 рівня й не можуть поворухнутися від віддачі.
Їх зв'язали й наклали магію постійного ослаблення.
Втім, навіть якби могли рухатися, на 1 рівні вони не змогли б ні перемогти, ні втекти від присутніх тут.

«Ну що ж, злочинцю Такте, що замірився на вбивство Героя. Я накладу на тебе важку високощільну печать раба й зроблю своїм рабом. Звісно, викинь із голови солодкі надії, що хтось тебе врятує»

Бу-ху-ху-ху... — засміявся Свинячий король.

«Так чи інакше, історія печатей рабів давня. Такте, якщо ти справді дослідник, то не можеш не знати стародавній заборонений візерунок, який я збираюся накласти»

За наказом Свинячого короля придворні маги проводять над Тактом якийсь ритуал поневолення.
Схоже, у них серйозні технології.

Як я дізнався пізніше, теоретично цю печать неможливо зняти, вона паралізує кінцівки, і без наказу господаря людина не може рухатися.
Більше того, досвід і магічна сила, які мав отримати носій печаті, передаються господарю.
Звісно, можливо, технічно можна знайти обхідний шлях, але з оголошенням Свинячого короля шансів вижити в Такта немає.

«М-му-у-у-у-у-у-у-у-у-у!»

Такт пручався, але вже не міг навіть опиратися — і печать раба було накладено.

«Що ж, Четверо Священних Героїв. Цей бенкет приніс мені величезне задоволення. Завтра я почну арешти фракції Такта. До того часу дарую вам відпочинок. Прошу, почувайтеся як удома»
«Ем-м...»

Батько видав звук глибокої розгубленості.

«Пане Наофумі, у минулому циклі ви справді бажали такого результату?»

Іцукі, схоже, здогадуючись, що відбувається, питає Батька.
Це тонка межа.
Минулого разу Батько був доброю людиною, тож, можливо, сприймав Свинячого короля просто як бабія.
До того ж, через Духа-відповідача він втратив багатьох людей.
Можливо, він просто вирішив, що це необхідно.

«Я не знаю, чого хотів минулий я! Хіба це не жорстокіший результат, ніж просто вбити? Звісно, Сакуру-тян тяжко поранили, і на моє життя зазіхали...»
«Чого ви зараз дивуєтеся! Пане Наофумі, ви ж посміхалися в кареті так зухвало»
«Так, але! Н-ну... жінки навколо Такта, схоже, стануть наложницями короля Фобрея, тож їхнє майбутнє забезпечене, хіба ні?»

Овва? Батько ще не знає?
Кажуть, свині при Свинячому королі здебільшого гинуть.
Не говоритиму цього — рано чи пізно сам дізнається.
Якщо Рен та Іцукі теж не знатимуть, то не постраждають.
Минулий Батько, певно, теж не знав.

«Стосунки з тим, кого не кохаєш... До того ж...»

Іцукі не доказав.
Він же ще неповнолітній.

«Але... ті, хто мовчки спостерігав за замахом на Героя й навіть планував повалення держави, заслуговують на відповідну кару»

Почувши слова Рена, Іцукі глибоко зітхнув.

«Через таку ситуацію... тепер я нізащо не зможу говорити про справедливість...»
«Ні... у підсумку вдалося не втягнути багатьох людей у безглузду війну. Певною мірою це теж справедливість»
«Якби ми дали Такту волю, могла б спалахнути ще більша війна... так»

Щойно Батько зі складним виразом обличчя промовив це, свині почали ґелґотати.

«Хрю!»
«Хрю-хрю!»

Не знаю, що вони казали, але судячи з неприємних облич Рена та Іцукі — нічого доброго.
Від цих слів погляд Батька змінився.
Зрештою Батько звернувся до Такта та його поплічників:

«Я чув лише дещицю про ваші інші злочини. Але ваш провини тяжкі: ви знали про злочин і світову загрозу, та все одно заплющили очі й стали співучасниками. Ви мали розуміти, що таке може статися. Якщо не мали — то ви надто короткозорі. Ви покарані за власні злочини»

Саме так.
Пригадую, чув, що шлюбні пропозиції Свинячому королю для аристократів різних країн є покаранням за тяжкі злочини.
Кажуть, якби провина була дрібною, то не карали б "шлюбом", що насправді є смертним вироком.
Не знаю, чи Свинячий король розуміє цю різницю, але провина за мовчазне потурання замаху на Героя під час світової кризи та приховування пробиття межі рівня — ключа до порятунку світу — надто тяжка, щоб Такт ніс її сам.

«...Ми — Четверо Священних Героїв. Обіцяємо не фабрикувати звинувачення»
«Саме так. Ми судитимемо вас за справедливим розглядом. Якщо ви невинні, я особисто поговорю з королем Фобреєм і владнаю це»
«Але якщо винні — пощади не буде»

Батько та інші надто добрі.
Втім, у підсумку ці типи не отримали повного виправдання.

Це з'ясувалося пізніше, але не лише Такт, а й свині добряче накоїли лиха.
По-перше, підкуп міністрів і придворних, як-от той щойно.
Далі — масштабна організована діяльність із повалення держави.
Розкопки в заборонених зонах.
Дослідження заборонених технологій.

А найгучнішим було викрадення людей і примусова праця.
Кажуть, для створення нових технологій, які вигадав Такт, катастрофічно бракувало робочих рук.
Тож свині, користуючись владою, силоміць набирали людей.
Неважко уявити, як вони їх "забезпечували".

І нарешті — вбивства.
У такому світі я й сам убиваю, тож не маю права багато говорити, але кажуть, що жертви вони обирали невдало.
Схоже, про ці випадки повідомляли не лише в королівстві Фобрей, а й за кордоном.

Схоже, свині вбивали багатьох, хто їм заважав.
Наприклад, щоб урятувати свиню, що потопала в боргах, Такт убивав боргових колекторів, а інші допомагали.
Ще вони знищували ворожі фракції для залякування — робили, що хотіли.

До речі, пригадую, чув, що лікарка Філоньки прийшла на територію Батька, програвши в політичній боротьбі.
Здається, вона була з Фобрея... як воно там було?
Принаймні в першому світі лікарка точно була жертвою.

Так чи інакше, схоже, вони використовували владу, щоб замітати сліди цих злочинів.
Усі ці злочини накопичилися, і свиней разом із Тактом передали під опіку Свинячого короля.
Це вже не рівень "милого Іцукі" з минулого разу.

До речі, окрема справа: є сильні підозри, що батька Такта усунули самі поплічники Такта.
Кажуть, за життя він різко виступав проти дій Такта та свиней.
А потім раптово зник безвісти.

«Хрю-хрю-хрю!»

Вереск свиней Такта й задоволений Свинячий король — видовище, яке запам'ятовується.
Це свиноферма. Мене нудить, хочу швидше забратися звідси.

«Ну що ж, то з ким пограємося сьогодні вночі?»

Свинячий король весело оцінює свиней Такта.

«Королю Фобрей, обирайте лише тих, чию провину вже доведено»
«Герою Лука, я все розумію. Що ж, я люблю, коли мене змушують чекати, тож можете не хвилюватися»
«...»

Іцукі скривився з неприхованою огидою.
Схоже, його чистоплюйство нікуди не поділося.
І все ж, Свинячий король, я зовсім не розумію, чого тут можна не хвилюватися.

«Хрю-хрю! Хрю-хрю-хрю-хрю!»
«М-му!»

Свині, здається, благають Такта про допомогу, але він не може чинити опір.

«Ну що, злочинцю Такте. Ніч лише починається»

Так почалася довга-довга ніч у житті Такта.
Чи доживе він до світанку?
Це кара за те, що в першому світі змусив Батька плакати, за вбивства мешканців села, за масове знищення панів філоріялів і за те, що перетворив безліч світів на руїни.
І ось так наші справи завершилися, і ми повернулися до гостьових покоїв у замку.