«Що? Що? Що?»

Батько з розгубленим виразом обличчя дивиться на нас.

«Немає чого дивуватися. Я теж не вірив, поки Мотоясу не показав мені докази»
«Ага, мало не зробили з мене блазня»

Рен та Іцукі з приязними усмішками промовляють до Батька.
Нарешті ми врятували Батька.

«Щ-що тут відбувається...»

Батько дивиться на мене.
Звісно ж, на його обличчі написано, що він не розуміє, що коїться.

«Я можу пояснити все детально, але зараз просто... Батьку, знайте лише, що ми знаємо — ви невинні»
«...Батьку?»
«Мотоясу хоче так називати Наофумі з певних причин. Пояснимо пізніше, а поки просто пропустіть це повз вуха»
«Я теж не в захваті від цього, але Мотоясу багато чому мене навчив, тож не можу йому зауважити»
«Ха...»

Батько схиляє голову, нічого не розуміючи.
Але поступово на очах у Батька з'являються сльози.

«Ви всі... вірите, що я цього не робив?»
«Звісно»
«Так, Наофумі абсолютно невинний»
«Саме так. Батько не міг вчинити таку брудну справу»

Сльози, які він витирає, одразу ж з'являються знову — обличчя Батька зовсім мокре.
Чути, як він шморгає носом.
Видно, як йому радісно від того, що йому повірили.
Рен та Іцукі теж трохи зніяковіли.

«Бу-бу-бу-бу! Бу-бу-хі-бу-бу-бу!?»

Червона свиня з удаваним плачем щось верещить на нас у напівбожевільному стані.
Не наближайтеся! Ось що.
Тепер, коли я здобув довіру Батька, Рена та Іцукі, ви мені більше не потрібні.
Якщо хочете прожити хоч на секунду довше — тікайте зараз.
Хоча, звісно, це лише кілька секунд.

«Заткнися, ми не віримо твоїй брехні»
«Аж моторошно подумати, що я б повірив, якби Мотоясу не розповів мені правду»
«Кажуть, красива квітка може бути отруйною... але це справжнісінька отрута. І до того ж вона зловтішається, дивлячись на людські страждання — це ще гірше»

Рен та Іцукі різко піднімають зброю, готуючись до бою.
Хм, хоч вони й Герої, але зараз небезпечно дозволяти їм битися.
Тим більше Іцукі через моє стеження застряг на першому рівні.
Батько, схоже, теж ще першого рівня.

«Пане Амакі, пане Кавасумі, пане Кітамура, що це означає? Ви збираєтеся захищати Героя Щита, який намагався зґвалтувати свою супутницю? Скільки б ви не були близькими душами з іншого світу, це не привід його захищати!»

Покидьок намагається повернути все у бажане русло, але вже пізно.
Рен та Іцукі знають правду, тож слова Покидька й червоної свині лише підтверджують, що ті намагаються втягнути їх у злочин.

«Ха, думаєте, ми нічого не знаємо, тож можете говорити що завгодно... А ми знаємо. Знаємо, що ця країна вважає Героя Щита релігійним ворогом»
«Релігійним ворогом!?»

Батько скрикує від подиву, почувши причину.
Рен має рацію.
За образу Батька вони мають заплатити власним життям.

«Якби вони таємно вбили Батька одразу після прикликання, ми б почали підозрювати. До того ж, через статус Героя, такі дії викликали б осуд з боку інших країн»
«Саме так. Тож вони вирішили зробити з Наофумі злочинця, зіпсувати його стосунки з нами, а потім, коли випаде нагода, змусити нас його вбити»
«А якби Батько втік до іншої країни, перш ніж ми стали сильнішими, вони б убили його так, щоб ми не дізналися»

Попередні цикли підтверджують це.
Я бачив усе на власні очі, тож помилки бути не може.

«Словом, виставі кінець. Ми не збираємося бути вашими маріонетками»
«Саме так. Ми якомога швидше покинемо цю країну й підемо до іншої... яка ставитиметься до Героїв однаково»
«Ми — Герої. Не думайте, що ми робитимемо те, що заманеться таким егоїстичним і безпорадним людям, як ви»

Захищаючи Батька, я роблю крок уперед і піднімаю спис.
Рен та Іцукі теж націлюють зброю на солдатів, стримуючи їх.

«Схиліть голови й благайте про прощення. Якщо я передумаю, можливо, я пощаджу ваші життя?»

Хоча, навіть якщо небо впаде на землю, цього не станеться.

«Хрю!»

Червона свиня перестає вдавати плач і щось гидливо випльовує.
Показала своє справжнє обличчя.

«Гр-р-р...!»

Покидьок роздратовано гарчить.
Що ж, чи відпустите ви нас просто так?

«Могли б просто робити, що нам кажуть... Досить!»

Покидьок підводиться й голосно проголошує:

«Вояки! Негайно вбити цих фальшивих Героїв!»
«Хрю-у! Хрю-хрю!»

Червона свиня теж щось прохрюкала.
Певно, додала щось на кшталт "спочатку відірвіть їм кінцівки, щоб страждали".

«Нічого страшного, проведемо нову церемонію прикликання Героїв! Цього разу прикличемо справжніх Героїв!»

Вони справді вірять, що зможуть перемогти Героїв? Це так смішно, що аж сміх бере.

«Якщо це наказ — нічого не вдієш»

І ось супутники Рена та Іцукі теж витягують зброю проти нас.
Рен та Іцукі скривилися.
До них приєднуються солдати, оточуючи нас з усіх боків.

«Ми ж учора так добре поговорили...»
«Нічого не вдієш. Вони всі в змові»
«Спочатку намагалися обдурити, вважаючи нас наївними чужинцями, а коли не вийшло — оголосили фальшивками й наказали вбити. Неймовірні люди»

Але Рен та Іцукі спітніли від напруги.
Звісно, їхні рівні все ще однозначні.

«Рене, Іцукі, Батьку, відійдіть. У вашому теперішньому стані ви навіть з одним солдатом не впораєтеся»

Завдяки зброї Героїв вони б'ються краще за звичайних людей, але в цьому світі рівень має значення.
Якби це була гра, на початковій події вороги були б відповідної сили, але це не гра.
Навіть Рен та Іцукі навряд чи встоять під ударами солдатів високого рівня.

...Хоча, здається, Батько на цьому етапі зупинив кулак солдата.
Не знаю, чи то рівень того солдата був низьким, чи то захист Батька був винятково високим із самого початку.
Якщо подумати, Батько казав, що сам не розуміє, як покращувати Щит — один із Чотирьох Священних Клинків.
Не можна виключати, що Батько покращує його несвідомо.

Якщо подумати, що могло б бути причиною... коли викрали його наречену, то, можливо, не стійкість самого Батька... а моя власна бойова міць.
З того часу й до моменту, коли Іцукі збожеволів, мені здавалося, що моя атака трохи ослабла.
Завдяки спільному методу покращення я цього не помічав, але пам'ятаю, що вона трохи впала.
А потім сама собою повернулася, тож я вирішив, що мені здалося.

І ще... існує багато методів покращення, але... про метод покращення через спільне використання ніде не згадувалося.
Я ставився до цього як до чогось звичайного, але, можливо, це і є метод покращення Священного Щита?
Така думка раптом спала мені на думку.

Але зараз не час про це думати — треба вирішити цю ситуацію.
Втім, для мене ці люди — легша здобич, ніж скрутити немовля.

Тут я згадую слова Батька з позаминулого разу.
"Навіть якщо відрубати голову, на її місці одразу виросте нова, тож результат не зміниться", — здається, так він казав?
Дійшовши до цього моменту, ми вже достатньо змінили результат.
Хоча я був здивований, коли результат не змінився після вбивства Копченого.
Ну, цікаво буде подивитися, що з'явиться після Покидька, якщо я його вб'ю.

«Хрю-хрю-хрю-хрю-хрю! Хрю-хрю!»
«Саме так! Низькорівневі фальшиві Герої — що немовлята!»

Червона свиня гигоче, а потім щось каже.
Слідом Покидьок теж каже щось зневажливе про нас і сміється.
Геть! Ось що.

«Якщо вб'єте Героя Щита власними руками — я вас пробачу»
«Мовчи! Краще загинути тут, ніж бути вашими маріонетками!»
«Так, я згоден з Реном. Я не хочу воювати заради людей, які дискримінують інших, коли світ іде до загибелі»
«Тоді починаємо! Ви на власній шкурі зрозумієте, яка це дурість — виступати проти Героїв! Ось!»
«Рене, Іцукі, Мотоясу, дякую...»

Не варто таких слів.
Від них я відчуваю, як сила зростає в рази.