«Зрозуміло. То заточеного короля вже евакуювали?»
«Так. Його вже конвоюють».

Швидко ж вони. Можна було й разом із замком лишити, чи не так?
Тепер від замку та міста Мелромарк не лишилося й сліду — усе знищив кислотний дощ, який наслав Дух-Дракон.

«Зараз головне — розробити план. Треба буде також вирушити до Фобрея, щоб убити Кіріна».

Батько бадьоро оголошує.
Саме так. Надія ще є.

«То що? Інформація та місцезнаходження Духа Черепахи, Фенікса, Кіріна й Духа-Дракона?»
«Ось тут».

Королева розгортає карту світу й позначає масштаби лиха.
Найактивніший — Фенікс, чию печать зняли першою.
Він бешкетує переважно в західних землях від Мелромарка.

Кажуть, він нишпорить удень і вночі, полюючи на життя, тож жертв дедалі більшає.
І фа-мільяри його теж дуже активні.
Це інформація з останньої перевірки, але кажуть, що після зняття печатки Кіріна він почав оповиватися блискавками.

Далі — Дух Черепахи. Схоже, він діє переважно в східних землях від Мелромарка.
У першому світі він рухався до Мелромарка, але тепер, кажуть, змінив напрямок.
Сам він повільний, але серед його фа-мільярів багато швидких особин, тож жертви стабільно зростають.

Більше того, щойно зняли печать Духа-Дракона, з гірського хребта на спині Черепахи почала витікати вода.
Навколо Духа Черепахи ніби формується озеро.
Спробуєш наблизитися — потонеш і втопишся.

А Дух-Дракон...
Кажуть, він ширяє над усім Мелромарком і зрошує землю кислотним дощем.
До того ж з'являються його фа-мільяри, що починають лютувати.

І нарешті — Кірін.
У першому світі нам не довелося з ним битися, але в грі він був босом, що володіє вітром.
Атрибути схожі на фірмовий удар Духа Черепахи, але, пам'ятаю, він також добре володів блискавками.

Кажуть, він рухається до найближчого Фобрея й там лютує.
У Фобреї добре розвинена вогнепальна зброя, тож, може, рештки поплічників Такта самі з ним розберуться?
Спробуймо дізнатися.

«Може, варто послати їх у бій, не попереджаючи?»

Навряд чи всі вони — першокласні бійці.

«Так. Армія Фобрея, очолювана колишніми соратниками Такта, теж спробувала дати бій, але результати невтішні».

Дивно.
Невже без Такта вони справді такі сильні супротивники?
У першому світі це були слабкі вороги, яких Такт і компанія могли здолати.
......

«Батьку. До речі, мені здалося, що Дух-Дракон був трохи міцнішим горішком».
«Настільки сильний Мотоясу-кун каже, що ворог був міцним? Ну, з такими умовами знищення це й не дивно, правда?»
«Справа не в тому. Мені здалося, що він став сильнішим у самій основі».
«...Якщо подумати, то інші Чотири Духи теж змінювалися, щойно воскресав наступний... Може, як із посиленням зброї, вони підсилюють одне одного?..»

Обличчя Батька дедалі блідне.
І всі, хто на нараді, теж.

«Може, краще зосередитися на захисті?»
«Т-так, але ми мусимо битися, щоб подолати це лихо!»
«Схоже, Чотирьом Священним Героям смертельний удар не загрожує, тож і Сім Зірок, можливо, у безпеці».
«А якщо вб'ють решту наших союзників — це ж нікуди не годиться! Чи ти пропонуєш нам іти самим?»
«Я цього не казав. Але... ти пропонуєш мовчки дивитися, як світ перетворюють на руїни?»

Батько сперечається з пандою-звіролюдом.

«Я чудово розумію почуття Ласи. Але... я не можу заплющити очі на таку несправедливість».
«Фух... Я розумію. Я теж найманка. І знаю, що є справи, які не залагодити самими грішми. Я теж була неправа».

О? Сварка вщухла напрочуд швидко.

«Стільки новообраних Семи Зірок — отже, треба просто битися, так? Для мене, що отримує гроші за бій, це честь понад усе».
«Пані Ласа!»
«Але я, обрана Героєм, коштую дорого, тож готуйся».
«Т-так!»

Батько й панда-звіролюд, здається, дуже потоваришували.
Наречена дивиться на них із таким виглядом, ніби хоче щось сказати.
Але вона мовчки притулилася до Сакури-тян.

«Я теж старатимусь».
«Ґаеріон теж старатиметься! Хочу перемогти Духа-Дракона й забрати всі фрагменти Драконового Імператора!»
«Доведеться просити й Віндію-тян про небезпечний бій. Сподіваюся на тебе».
«Угу».
«А Сакура?»
«Сакура-тян теж старатиметься. А Мельті-тян...»
«Я теж битимуся заради світу!»

Наречена перервала Батька, не давши йому договорити, і оголосила.
Я відчув у ній надзвичайно сильну волю.
Саме так! Я теж не можу відставати.
Заради справжнього миру, про який говорила Філонька, я продовжуватиму боротьбу.

«Мотоясу-сама, Юкі виконає наказ, що б не сталося».
«Не геройствуй».
«Розумію. Справжня сила — у тому, щоб виконати наказ без зайвого героїзму».

Юкі-тян — старанна, тож не можна дозволяти їй перенапружуватися.
Але ситуація вже не під силу одному мені, тож доведеться діяти.

«Я теж старатимусь, братику!»
«Кіру-куне, не можна геройствувати. Луна старатиметься за нас обох!»
«Луно-тян!»
«Тож... Кіру-куне, коли ця битва закінчиться, ти станеш Луниним...»
«Братику! Я теж старатимусь!»

О? Кір, здається, відсахнувся від Луни-тян і звертається до Батька.

«Ко теж битиметься з усіма!»
«Саме так. Юкі-тян. Ти, Ко, Сакура-тян і Луна-тян — філоріяли раннього покоління, тож мусите належно вести за собою тих, кого виростили пізніше».
«Угу! Старатимусь разом із Юкі!»

Вислухавши рішучість усіх, Батько кивнув і відповів.

«Настрій зрозумілий. Далі — домовимося з рештою Героїв Семи Зірок, а тоді вирушимо в бій. Чотирьох Духів треба знищити одночасно».

Так почали ретельно розробляти операцію зі знищення Чотирьох Духів.
Щоправда, як на зло, посох, що застряг у Покидька, не відповідав на слова ні Батька, ні мої.
Рукавиця — на землях Фенікса, а решту зброї новообрані Герої Семи Зірок узяли й утекли кудись.
Клопітно.

Отже, спершу — останній із Чотирьох Духів, Дух-Дракон.
З ним битимуся я.
Союзники — філоріяли, окрім Юкі-тян та інших; точний розподіл зробили Юкі-тян і Батько.
Додатково допомагатиме армія Мелромарка.
І королева теж тут.

План такий: філоріяли своїми ногами заманюють фрагменти Духа-Дракона в одне місце, а я у визначений час добиваю його фірмовим умінням і магією.
Використовуємо звичку Чотирьох Духів полювати на життя — сто філоріялів та армія Мелромарка заманюють його.

Я заперечував, що філоріяли наражатимуться на небезпеку, але самі філоріяли твердо заявили, що допомагатимуть, тож я погодився.
Та годі, мені просто треба викластися на повну.

Далі — Кірін, чию печать зняли у Фобреї.
З ним Батько як представник, а з ним — наречена, Сакура-тян і Ледаче Свиня.
Це один із Чотирьох Духів, із яким ми не билися навіть у майбутньому, тож потрібне гнучке реагування, до того ж Фобрей надіслав запит на Чотирьох Священних Героїв.

До речі, армія Фобрея теж обіцяла допомогти.
Трохи тривожно.
План: знищити обох Кірінів за раз.
Батько стримує їх, а Сакура-тян із її вогневою міццю добиває.

А Фенікс, що завдає найбільше лиха, дістанеться помічникові, суперникові, а ще Юкі-тян і Кіру.
Оскільки Фенікси діють окремо й це надто помітно, спершу знищують одного, щоб спровокувати вибух.
Щоб мати змогу втекти від вибуху й наздогнати другого, обрали суперника та Юкі-тян.

Збирають об'єднану армію, яка не припинятиме підтримку з тилу.
План такий самий, як у Батька.
Знищити згідно з домовленістю.

І нарешті — Дух Черепахи.
Тут старатимуться панда-звіролюд, Ко й Луна-тян.
Спосіб знищення безпомилковий: панда-звіролюд відповідає за руйнування голови.
З Ко та Луною-тян поруч із серцем точно впораються.
Об'єднана армія прикриватиме панду-звіролюда.

Але узгодити дату й час операції було непросто.
Навіть на дирижаблі рух ускладнювали атмосферні збурення, до того ж Чотири Духи постійно пересуваються, тож на дорогу йшло багато часу.
Ну, Батько принаймні вже вирушив до Фобрея.

А ми тим часом займалися евакуацією та супроводом людей із районів, яким загрожували Чотири Духи.
Але кількість постраждалих лише зростала.
Кажуть, у пісочному годиннику на землях Фенікса, що перетворилися на випалену пустку, блакитний пісок дедалі... збільшувався.

Загалом, відтоді як Батько на дирижаблі прибув до Фобрея й до узгодження дати операції зі знищення Чотирьох Духів минуло майже тиждень після вбивства Такта.
На той момент у світі вже майже не лишилося регіонів, які не постраждали.