«……хах»

Батько дивиться з розгубленим виразом обличчя.
Викликати Героя Щита на дуель… це ж безмежна дурість.
Хоча, у першому світі саме я це зробив.
Коли зараз про це думаю, хочеться вдарити самого себе.

«Герой, а використовує рабів… Я лише чув про це з чуток, але якщо Іцукі висловлює невдоволення, я наказую. Бийтеся на дуелі!»

Чи то через те, що я знав про події заздалегідь, але зітхання в нього глибоке.

«Якщо Іцукі переможе — усі раби Героя Щита будуть звільнені, якщо Герой Щита переможе — питання закриють»
«…Гадаю, це безглуздо, правда ж?»
«Що тут безглуздого?! Це ж доведе, чия справедливість істинна!»
«Справедливість, так… У мене немає жодної вигоди з цього бою, і ти ж розумієш, що в мене мало засобів для атаки, Іцукі?»
«Вигода цілком очевидна. Право безперешкодно використовувати рабів»
«Подумай гарненько, який сенс отримувати як нагороду те, що в тебе вже є»

Повне безглуздя.
Коли тобі, як ласку, дозволяють те, що в тебе вже є, це дратує.
У мене аж нутрощі киплять.

«Тоді, можливо, я виступлю замість Батька проти Іцукі? Я ж існую як раб Батька»

Так, я Мисливець за коханням і раб кохання.
Якщо Філонька накаже — я виконаю все що завгодно.
А наказ Батька Філоньки — те саме, що й наказ Філоньки.

«Я жодного разу не думав про Мотоясу як про раба…»
«Дякую! Але я — Мисливець за коханням, що живе заради Батька. Тож вважайте, що я водночас і раб кохання»
«Ні, я взагалі не розумію, що ти маєш на увазі»
«Так чи інакше, якщо я, підлеглий Батька, виступлю замість нього проти Іцукі, жодних проблем не буде, правда ж?»

Іцукі для мене — просто дріб'язок.
Навпаки, стримуватися, щоб не вбити, буде складніше.
Якщо я пришпилю Іцукі до землі своєю атакою, він визнає поразку.

«Чому Герой Списа втручається в дуель Героя Щита?! Я не можу цього дозволити!»
«Саме так! Це дуель між мною та Наофумі! Не лізьте без дозволу!»

Це вже справді дратує.
Зрештою, вибач мені, Батьку, але, можливо, варто просто вбити Іцукі?
Але тоді все зациклиться.

Тоді, можливо, відрубати йому кінцівки, але не до смерті?
Якщо залишити так, щоб можна було вилікувати магією відновлення, можливо, він закарбує цю дурість у своєму серці?
Солдати замку намагаються схопити Кіля, Сакуроньку, Юкі та Ко.

«Відпустіть! Ви з глузду з'їхали?! Братику!»

Кіль жбурляє солдата, що схопив його, і біжить до Батька.

«Ви збираєтеся кривдити братика! Я цього не дозволю!»
«Ні, Кілю… кривдити…»

Кіль гарчить, випромінюючи вбивчу ауру з усього тіла.
Так само Сакуронька витягує меча, а Юкі та інші переходять у бойову готовність.

«Ви насмілюєтеся виступити проти мене, короля? Виявляється, ви просто піддані Щита? До речі, існують такі печатки рабів, що змушують говорити лише те, що до вподоби господарю. Негайно покличте мага, щоб зняти її!»

Це ви в нас майстри промивання мізків!
Батько голосно плескає в долоні, привертаючи увагу.

«…Зрозуміло. Тобто я й Іцукі битимемося один проти одного, так?»
«Хто сказав про один проти одного? Це бій Героя Щита проти загону Іцукі! Моє слово — закон! Якщо не підкоритеся, я силоміць конфіскую рабів Героя Щита»

…Батько зробив цілком розгублений вираз.
Один проти багатьох… Скільки ж дурниць треба сказати, щоб задовольнитися?
Я порушую обіцянку, дану Батькові минулого разу, але я не можу мовчки спостерігати за таким свавіллям.

Гаразд, давайте я просто вб'ю Покидька та Червону Свиню просто зараз.
І коли я вже зібрався вкласти силу в списа, Іцукі перебив Покидька:

«Це надто підло! Очевидно ж, що має бути дуель один на один!»
«Що ти робиш!»

Тепер у розмову втрутився Рен.
У першому світі це було вже після завершення дуелі… Можливо, це вплив того, що ми посіяли в ньому недовіру до країни?

Тоді дозвольте пояснити ситуацію.
Розповім так, щоб це було на нашу користь… Здається, достатньо просто сказати правду.

«Іцукі висловив невдоволення тим, що Батько використовує рабів, а коли він почав скаржитися, король силоміць намагається влаштувати дуель»
«Раби? Наофумі використовує рабів? Невже всі його супутники — раби?»

Чого це він раптом про це питає?
Рен дивиться на Кіля.

«Я не надто придивлявся, але вони виглядали дружньо, тож я думав, що вони товариші»
«Я раб братика, але я поважаю його як Героя! Я зовсім не такий, як ви!»
«…»

Рен почав дивитися холодним поглядом на Покидька та Іцукі.
Якщо так триватиме, скандал лише розростеться.

«І коли Батько поступився капризу Іцукі й погодився на дуель один на один, король заявив, що це буде бій Батька проти загону Іцукі, а не один на один»
«Що?! Це ж абсолютно несправедливо!»
«Саме так! З Наофумі впораюся і я сам»

Вони справді надто потурають Іцукі.
Зі мною було схоже, але я наполіг на чесному бою один на один, бо це було несправедливо.
Покидьок, усвідомивши, наскільки погана ситуація, витер піт і викрутився:

«Я обмовився. Тоді оголошую дуель між Героєм Лука Іцукі та Героєм Щита»

Втім, недовіра Рена так і не зникла повністю.
Люди з країни, зрозумівши, що не зможуть утримати Кіля та Сакуроньку, тихо відступили.

«Братику! Ти точно впораєшся?»
«Саме так»

Я підходжу до Батька й питаю.
Ситуація вже близька до початкової історії, але водночас зовсім інша.
І Іцукі, і Рен, які були далекі від правди, тепер ближчі до неї, ніж у майбутньому.
…Хоча Іцукі вперто тримається своєї "справедливості", а Рен дедалі більше підозрює країну.

«У звичайній ситуації я б узяв із собою Кіля чи Сакуроньку… але схоже, люди з країни хочуть насолодитися видовищем моєї поразки. Якщо я не погоджуся, невідомо, що вони витворять. Тож трохи підіграю їм»
«Що ви плануєте?»

Хоч би яким сильним був Батько, факт залишається фактом: у нього дуже мало засобів для атаки.
Цей факт не змінити.
Залежно від ситуації, я втручуся, щоб захистити Батька.

«Не хвилюйся, у мене є план. Те, що в мене мало засобів для атаки, не означає, що в мене немає способів перемогти. Іцукі я хочу дати відчути це… на власній шкурі. Він же був частиною змови проти мене, і його поведінка вже добряче дістала»
«Але…»

Батько погладив голови Кіля та Сакуроньки, які стурбовано схлипували, і посміхнувся.

«Не хвилюйтеся, усе буде добре… Я обов'язково переможу»

У внутрішньому дворі замку Батько та Іцукі стоять один проти одного в центрі кола глядачів.
Що це за щит у Батька?
Судячи з вигляду, щит із шипами… Це той щит, що він отримав у Сільтвельті?

Що ж, такий навряд чи викличе підозри.
Що він задумав?
Найімовірніше, він планує вимотати Іцукі самим лише ефектом відбиття атаки.

Батько ще не опанував магію.
Використання ліків як засобу відновлення… напевно, не дозволять.
Це майже публічна страта… Здається, ніби варварство, яке я скоїв у минулому, зараз відтвориться в мене на очах.
У мене серце розривається.

«Тож оголошую початок дуелі між Героєм Лука та Героєм Щита! Перемога зараховується, коли супротивника загнано до межі смертельного удару, або коли він визнає поразку»

Батько перевіряє, чи вільно обертається зап'ястя, клацає пальцями й приймає стійку.
Ах… Мене переповнює бажання зараз же стати перед Батьком і захистити його, але він сказав, що все буде добре.
Стримуючи порив, ми можемо лише мовчки спостерігати.

«Навіть якщо я битимуся з вами, Наофумі-сан, слабким класом, результат буде очевидним одразу. Але це заради справедливості. Раджу визнати поразку швидше»
«Дозволь навчити тебе дечому. У більшості онлайнових ігор так звані танки досить сильні в PvP. Я покажу тобі на власній шкурі, наскільки страшним може бути щит, що не атакує»

Можливо, у Батька набагато більше досвіду в онлайнових іграх, ніж у мене чи Рена.
Адже він, здається, брав участь в управлінні великою гільдією, що посідала третє місце на сервері.
І це ще не все. Справа також у відчутті гри.

«Тож—»

Звісно, у цьому світі правила інші.
Але Батько має гнучкість, щоб адаптуватися.
Власне, серед нас, хто вважав клас щита програшним, найсильнішим був саме Батько.
Тож, хоч і є легке занепокоєння, я вірю в майбутнє, де Батько перемагає.

«Бій!»