«Ви ж насильно зробили їх своїми супутниками, чи не так?»
«...Схоже, ти конче хочеш зробити з мене злочинця»

Батько з неприязню відповів Іцукі.

«Я не збираюся примушувати цих дітей брати участь у Хвилі, і точно не дозволю їм поранитися»
«Братику... так! Я старатимуся!»

Кіл зворушився від слів Батька.
Зараз він у подобі цуценяти, але його почуття мені добре зрозумілі.
Саме такому Батькові хочеться служити з усією відданістю.

«Це Кіл, зараз він у звіриній подобі, але він повноцінний напівлюдина»
«О! Я нещодавно навчився перетворюватися!»
«То це не монстр, що розуміє людську мову...»
«Це вже про Саку та Юкі он там»

Бофун — і Юкі змінила подобу.
Щойно вона повернулася до ангельського вигляду, Рен та Іцукі роззявили роти від подиву.

«А Кіл втратив своє село під час першої Хвилі, що сталася в Мелромарку ще до нашого призову»
«Саме так! Тому я нізащо не програю Хвилі!»
«Саку...»

Саку зробила крок уперед, назвала своє ім'я й відступила назад.

«А ви знаєте? У Наофумі є судимість за зґвалтування»
«Іцукі!»

Батько не стримався й кинув грізний погляд.
Рен зітхнув.
Аж тут Кіл залився сміхом.

«Братик — ґвалтівник? Та годі-бо! Усе, на що братик здатен, — це крадькома глянути на голе тіло Саку!»
«Кіле! Ну... тішуся, що ти мені віриш, але...»
«Наофумі, хочеш, щоб Саку тебе зґвалтувала?»
«Саку, що ти таке кажеш! Ти ж дівчина, не можна таке говорити!»

Батько похитав головою, мовляв, що за неподобство, а тоді пильно глянув на Іцукі.

«Що б ти не казав, я цього не робив. Не ганьби людей, які вірять мені й ідуть за мною»
«Хтозна... Хіба можна сумніватися, бачивши сльози Майн?»

Сльози свині.
Дивлячись на таку гидь, навіть не знаєш, що й думати.
Хіба що про те, щоб швидше закінчити з цією справою.

«Це ж свиня. Хіба фермер розчулиться, коли худоба благає про пощаду? Та й узагалі, якби свиня його зґвалтувала, постраждав би Батько. Це ж огидно»
«Саме так. Пан Мотоясу, якому вірить Наофумі-сама, не може бути такою людиною! Я сама все бачила й чула, і я нізащо не повірю, що Наофумі-сама здатен на таке. Радше це його б хтось повалив!»
«Гей!»

Після моїх слів підхопила Юкі.
Саме так. Захистімо Батька вдвох.

«Мотоясу, Юкі! Не дражніть його, добром це не скінчиться... Особливо ти, Юкі! Хто кого має повалити, кажеш?»
«Ви невгамовний... Про вас ходять чутки, що ви бешкетуєте по всіх усюдах. Не хотілося б, щоб герої билися між собою»

А, це про ті фейкові чутки.
Схоже, Іцукі їм вірить.

«Якщо мені закидають те, чого я не робив, я можу лише сказати, що нічого про це не знаю»
«Як нещиро»

Батько скривився.
І чому Іцукі так затято вперся, що Батько — ґвалтівник?
Ну, у першому світі я був такий самий...
Найімовірніше, Червоний Кабан наплів Іцукі щось таке, що мало зіпсувати його думку про Батька.

До того ж... здається, Батько казав, що Іцукі — фанатик справедливості.
Якщо його мета — викривати чужі злочини, то він повірить навіть у брехню.
А надто зараз, коли Іцукі на боці Червоного Кабана.
Він беззастережно вірить усьому, що почув від Кабана.
А тоді всі злочини, які нібито скоїв фальшивий Герой Щита, приписує Батькові.

«Фух... Скільки можна тут базікати? Я хотів би швидше закінчити зі своїми справами»

Рен, який досі мовчав, втрутився з невдоволеним виглядом.
Свиня, що досі посміхалася, спостерігаючи за нашим розладом, щойно Рен озвався — одразу стала серйозною.
Що з неї взяти — свиня.
Своєї ницості, вульгарності й дурості вона приховати не може.

«Зробіть мені клас-ап»
«Хрю-хрю!»

За свинячим вереском із глибини будівлі почали виходити люди.
Далі провели клас-ап для супутників Рена.

«Під час клас-апу обирайте те, що підвищує спритність»

Ага, пам'ятаю, він ось так командував.
На відміну від Батька, він не дозволяє підлеглим діяти самостійно.
Я ж у той час дозволяв свиням робити, що хочуть.

До речі, Іцукі, як і Рен, теж давав свої вказівки.
Ми стояли трохи осторонь і спостерігали за клас-апом супутників Рена.
Коли клас-ап закінчився, уперед вийшов Іцукі.

«Тоді, будь ласка, і для наших супутників»
«Хрю-ю»

Свиня, наче так і мало бути, провела обряд клас-апу для супутників Іцукі.
Супутники Іцукі... Копченого я нишком ліквідував, але що з рештою?
Із цією думкою я глянув на супутників Іцукі.
Як я й помітив раніше, Червоного Кабана серед них немає.

«А де ж Червоний Кабан?»
«Червоний Кабан? Про кого це ви?»

Іцукі відповів із роздратуванням.
Якби він не був героєм, я б уже влаштував йому боляче.
Списом Паралічу, мабуть, було б доречно.

«...Певно, Мотоясу має на увазі принцесу»
«Принцесу Март? Вона лише забезпечує нам тилову підтримку, але не подорожує з нами. Вона допомагає нам, коли ми буваємо в замку»

От тобі й маєш! Тобто вона не подорожує разом з Іцукі як його супутниця.
Дивно.
У минулому, коли вона була зі мною, вона ж подорожувала разом.
Невже між мною та Іцукі є якась різниця?

...Можливо, вона зрозуміла, що якщо подорожуватиме з Іцукі, то її власні гріхи спливуть назовні?
Або ж вона просто не витримує його дратівливої поведінки?
Якщо подумати, Червоний Кабан і зі мною просто ходив поруч і час від часу прикривав з тилу.
По суті, лише вболівав.

Тобто, з огляду на бойовий стиль Іцукі, вона вирішила, що з ним буде надто клопітно.
Тож вона тримається осторонь від боїв і грає роль принцеси під виглядом "тилової підтримки".
Поки я дійшов цього висновку, клас-ап супутників Іцукі завершився.

Копченого я колись убив, тож його тут немає.
Якби він був, це було б моторошно.

Вони не надто вирізняються, різниці не бачу.
Здається... в Іцукі був супутник-сталкер, свиня, але, схоже, його тут немає.
Пригадую, у першому світі його теж уже не було на той час.

Що ж, клас-ап супутників Рена та Іцукі завершено.
Неважко здогадатися, що після цього, закінчивши приготування, Рен та Іцукі отримали навичку порталу й попрямували до Зелтбула.

Пісок із Піскових Годинників Дракона вони взяли вже після клас-апу.
Пам'ятаю, бо це сталося невдовзі після того, як Батько пішов.
Тоді Рен ще спитав: "А для Наофумі?" — і йому збрехали, що передадуть пізніше.

«...»

До речі, здається, у минулому Батько скаржився, що не зміг зробити клас-ап у цій країні.
Можливо, варто порушити це питання саме зараз, коли клас-ап супутників Рена та Іцукі завершено.
Тоді принаймні Рен...

«Тоді тепер зробимо клас-ап для супутників Батька»
«Га?»

Батько здивовано кліпнув.
Коли я глянув на нього, мовляв, покладіться на мене, він, зрозумівши, кивнув.
Вони вже пройшли клас-ап, але зіграти тут на блефі — непогана ідея.

«Хрю?!»

Свиня від несподіванки верескнула.

«Ти можеш зробити їм клас-ап?»
«На самісінькій межі — так»

Якщо підняти рівень до 30, клас-ап стає можливим на межі.
Звісно, з вибором опцій є проблеми, але в грі не завжди потрібно качатися до максимуму.

Колись я користувався цим знанням, і Рен з Іцукі, схоже, теж про це знають.
Вони поступилися напрочуд легко.
Батько був попереджений заздалегідь, а от Кіл і Саку лише здивовано схилили голови.

«Слухай, братику, а ми...»
«Тс-с-с»

Давши Кілу знак мовчати, Батько підвів голову.

«Хочу спершу глянути, які там є варіанти. Кажуть, на 30-му рівні вибір невеликий, але Хвиля вже близько, тож краще зробити клас-ап — це на користь світу»
«Хрю! Хрю-хрю!»
«Гм? Чому ти кажеш так, ніби піднятися до 40 — це обов'язок? У моїх супутників теж є один на 35-му рівні — це мінімум, щоб потрапити в потрібний клас, бо їм бракує тренувань! Тоді виходить, що й мої не повинні мати права...»
«Хрю-ю... Хрю-хрю!»

Рен засумнівався в реакції свині.
Саме на це я й чекав.

Здається, у майбутньому Батько розповідав, що героям довелося платити за клас-ап і надавати рекомендаційні листи, хоча зазвичай це не потрібно.
Гроші в нього були, але без рекомендаційного листа він нічого не міг вдіяти...
Але після того, як свиня безкоштовно зробила клас-ап супутникам Рена та Іцукі, відмовити вона не зможе.

Ну що ж, як вона вчинить?
Це атака знаннями, отриманими завдяки петлям часу, зі слів Батька!

«Не дозволю, поки Наофумі не вибачиться перед королем? Скільки можна згадувати той фарс?»
«Саме так! Ви ж намагалися зґвалтувати його рідну доньку, тож він і не повинен дозволяти!»
«Той фарс закрили за браком доказів»
«Так думаєте тільки ви, Рене!»

Після натиску Іцукі Рен зітхнув й озвався знову:

«Фух... Навіть якщо це й правда, ми мусимо битися з Хвилею. Лишати супутників Наофумі без клас-апу — це вже занадто»