«Зрозумів. Мелромарк... зараз усе інакше, ніж тоді. Я захищу всіх»
«Так! Тоді, Батьку, якщо вже вирішили, ходімо швидше»
«Саме так. Чим швидше, тим краще»

Поки ми так розмовляли, гонець продовжив доповідати.

«Ще одне непідтверджене повідомлення»
«Що?»
«Поблизу армії Мелромарку помічено літаки»

Їх відправили й туди?
Тоді нам тим більше треба йти.
До того ж, наявність літаків у Мелромарку — незаперечний доказ їхнього зв'язку з Шільдфріденом.
Ми неодмінно винищимо всіх залишків банди Такта.
...Зрештою, іншого вибору немає.

«Гаразд! Тоді переходьмо до наступного кроку! Рушаймо, всі!»
«О-о-о!»

За наказом Батька всі присутні видали бойовий клич і рушили до наступної операції.

«Нарешті з'явилися. Самозванець, що видає себе за Героя Списа, і Герой-Демон Щита»

Я, Батько, Юкі та інші, разом із загонами армії Шільтвельта, чекали на армію Мелромарку на полі бою.
Місце — безкрайня пустка в межах Шільтвельта, з боку Мелромарку.
Батько вирішив, що раптова атака тут неможлива, тож наказав вийти на бій відкрито, дивлячись ворогові просто у вічі.

«Ви... напали на Шільтвельт у союзі з Шільдфріденом?»

Батько тихо звернувся до Папи, що стояв навпроти.

«Союз? Як могли ми, Три Священні Герої, об'єднатися з такими брудними істотами, як напівлюди... Це священна війна»
«Бу-бу»

Тут поруч із Папою стала червона свиня й щось захрюкала.
Як гидко.
Може, вбити її, попри заборону Батька?

«Що вона каже?»
«"Як і слід було очікувати, Герої Семи Зірок не змогли здолати Демона Щита. Я домовилася, що якщо вб'ємо Спис і Щит, тато дозволить заручини, але цей нікчема — суцільне розчарування" — ось такі егоїстичні слова... Ти хоч уявляєш, через тебе я... через тебе всі ми що пережили!»

Батько з огидою звернувся до червоної свині.

«Бу-бу-бу-бу-бу-бу!»
«Годі! Тобі справді так весело дивитися на людські страждання?!»

Батько продовжує говорити з червоною свинею.

«Це священна війна. Час сповістити світові, що ми праві. Шільтвельт зазнає поразки в цій священній війні й зникне з лиця землі. Згодом ми знищимо всіх напівлюдей, і світ піднесеться до ідеальної форми!»
«Це надто егоїстично... Усі ж намагаються жити, захищаючи світ від Хвиль...»

Зрештою, Батько подивився на червону свиню та Папу дуже холодним поглядом.
А тоді Покидьок із задніх лав голосно вигукнув.

«Чого ви зволікаєте! Негайно вбийте Щита й Спис! Винищіть усіх напівлюдей Шільтвельта!»

Покидьок... Доки ти будеш плутатися в нас під ногами?
Але якщо вбити його тут — жодних проблем.
Кістки вже кинуто.
Немає жодної потреби остерігатися наслідків.

«Мотоясу. Я думав, якщо поговорити, вони, можливо, зрозуміють... але ні. Це не ті, з ким можна домовитися»

Батько виставив щит уперед, приймаючи бойову стійку.
Саме так. З самого початку з такими, як вони, неможливо було домовитися.

«А, до речі... Дозвольте представити героя, який переможе Демона Щита»
«...Героя?»

Папа промовив це, і Батько схилив голову в подиві.
Тієї ж миті лави армії Мелромарку розступилися... і звідти з'явилися Іцукі та його супутники.

«Іцукі...»
«Іцукі, власне»
«Я був би вдячний, якби ви не називали мене так фамільярно»

Іцукі дивиться на нас із неприязню.
Що це за ставлення таке?
Це ж Іцукі, який працював як раб у Батька.
А, правда, у цьому світі цього ще не було.
Він настільки непомітний, що я забув.

І все ж, тут зібралися Такт, залишки банди Такта, Папа, Покидьок та Іцукі — у порядку сили.
Але чомусь Іцукі, який серед них найслабший, поводиться як якийсь лідер.
Цей бій — наша перемога вже непохитна.
Щоправда, Іцукі не можна просто вбити, тож це проблема.

«Чому Іцукі тут!»
«Чому? Це ж очевидно. Я спеціально прибув, щоб покарати вас, хто чинить зло силою Героя»
«Що? Але ж... Іцукі мав лишатися в Мелромарку й готуватися до Хвилі...»

Батько глянув на мене, а тоді повернувся до армії Шільтвельта.

«Так, але старійшини Шільдфрідену особисто прилетіли до мене на літаку й попросили про допомогу. "Ми хочемо помститися за Такта-сама, якого підступно вбили пасткою"... Я вислухав їх і дізнався всю правду про ваші злочини»
«Іцукі! Вислухай мене! Такт влаштував нам пастку, і ми лише відбилися! Справжні лиходії — це... Шільдфріден і залишки банди Такта... і ті типи з Мелромарку, що там стоять!»

Але Іцукі, мовляв, "не хочу й слухати", похитав головою.

«Безперечно, ідеологія релігії Трьох Священних Героїв викликає питання, але зараз вони наші союзники. І... усі мої відчуття — очі, вуха, інтуїція — кажуть мені, що зло саме ви. Ці люди — зло? Ви справді думали, що я повірю в таку ницість? Я втратив товаришів через убивць, яких підіслали ви!»
«Це правда! Вислухай нас! Ми взагалі нікого не підсилали!»
«Не вірю. Заради справедливості, у яку я вірю, я переможу вас, Наофумі, Мотоясу! І доповім про нашу перемогу тим, хто чекає на неї в Шільдфрідені!»
«...Іцукі! То ти підтримуєш знищення всіх напівлюдей?!»
«Звісно, я не кажу це щиро, це лише гра на публіку. У кожного є своє становище»
«Яке ще становище? Годі вже!»
«Нам немає за що виправдовуватися перед вами, що чините зло!»

Схоже, він справді вірить, що червона свиня та фанатики Трьох Священних Героїв діють із добрих намірів.
Справжній блазень.
Ніби дивлюся на себе з минулого.
Ха-ха, він геть не розуміє, що його використовують як пішака.
Хоча для мене бути пішаком Батька — найвища радість.

«Я переможу все зло однаково! Мальдо, Рожіре, всі! Покарайте їх!»
«Є!»

Іцукі та його супутники взяли зброю й приготувалися до бою.
Яка морока...
Якщо необережно застосувати потужний удар — можу вбити Іцукі.
А якщо так станеться — усе почнеться заново.

«Іцукі, ти справді так прагнеш бою?!»
«Я не вірю вашим брехливим словам! Я помщуся за своїх товаришів тут і зараз!»
«Зрозуміло... Але я повторюватиму скільки завгодно разів: ми цього не робили. Бо це правда»
«Хм, удаєте з себе жертву, хоча самі боягузи?»
«Жертву? Ні. Я був жертвою. У минулому часі. Якщо Іцукі, якщо світ хоче вбити всіх моїх товаришів — я боротимуся, щоб захистити всіх. Я вже... учасник цієї справи»

Батько промовив це з рішучим обличчям.
Ці слова відлунюють у грудях цього Мотоясу.
Якщо Батько каже, що захистить усіх, я знищу всіх ворогів, що нападатимуть.

«Іцукі, ти, схоже, хочеш нас убити, але ми тебе ніколи не вб'ємо. Заради захисту світу, заради того, щоб не змарнувати цей світ, ти не можеш померти»
«Що за безглуздя ви верзете!»
«Я кажу це не для того, щоб ти зрозумів. Я кажу це, бо так має бути!»

Так, ми не можемо вбити Іцукі.
Якщо вб'ємо — змарнуємо все, що зробили до сьогодні.
Навіть якщо припускаємо можливість петлі часу, це лише запасний варіант на випадок, якщо вона вже станеться.
Поки я так розмірковував, Іцукі звернувся до своїх супутників.

«Гайда! В ім'я справедливості — покараємо зло!»
«О-о-о!»

А здалеку... загін із прапорами армії Мелромарку біжить у наш бік.

«Тьху... Їх ще стільки?!»
«О-о! Воїни Мелромарку зібралися всі разом, щоб прийти нам на допомогу! Всі! Чого стоїте? Починайте бій негайно!»

За наказом Покидька солдати Мелромарку з бойовим кличем кинулися на нас.
Солдати Шільтвельта прийняли бій.
На полі бою ми, Герої, та Папа стоїмо одне проти одного.

Полум'я битви... спалахнуло.